Ергономіка в структурі перетворювальної діяльності

Методи ергономічних досліджень:

·                                                    соматографія;

·                                                    експериментальні (макетні) методи (метод плоских манекенів тіла, метод накладення на креслення проектованих місць схем, робочих зон);

·                                                    складання професіограм трудової діяльності

Соматографія — метод схематичного зображення людського тіла в технічній або іншій документації у зв'язку з проблемами вибору співвідношень між пропорціями людської фігури, формою й розмірами робочого місця. За допомогою схематичного зображення можна перевірити:

•    співвідношення пропорцій людської фігури, розмірів і форми робочого місця;

•    досяжність органів керування і зручність їх розміщення;

•    оптимальні й максимальні межі зони досяжності кінцівок;

•    огляд із робочого місця й умови зорового сприйняття, наприклад, при спостереженні за об'єктом спостереження (індикаторами) тощо;

•    зручність форми робочого місця, простору для маніпулювання, сидіння, пульта тощо;

•    зручність підходу до робочого місця або відходу з його, оптимальні розміри проходів, комунікацій.

При цьому використовуються норми й прийоми технічного креслення й нарисної геометрії.

Недолік методу: велика трудомісткість. Це утрудняє ефективне використання класичної соматографії.

Експериментальні (макетні) методи засновані на застосуванні макетування проектованого обладнання в різному масштабі з точним дотриманням справжніх пропорцій. При цьому використовуються антропоманекени. В основі манекенів лежить кісткова система людини, на якій визначені центри окружностей — суглоби, а контури фігури утворюють дотичні до цих окружностей. Малюнок завершують простим підмалюванням кистей і стоп. Манекени почені шарнірами в місцях розташування суглобів, що дозволяють надавати фігурам необхідних положень, які займає людина при виконанні різних робіт. Такі манекени зазвичай виготовляються в натуральну величину, а також у масштабах 1 : 5; 1 : 10 і розміщуються на кресленнях, макетах відповідних робочих місць, виконаних у тому самому масштабі. Габарити манекенів мають відповідати не тільки середнім, але й граничним антропометричним розмірам.

Методи з використанням манекенів дозволяють розв'язувати низку завдань:

•    погоджувати складноструктурні конструкції обладнання між собою;

•    досягати загальної та детальної пропорціональності обладнання розмірам людини;

•    випробовувати ще проектоване обладнання на зручність роботи з ним;

•    відпрацьовувати просторові параметри робочого місця.

 Переваги методу: менш трудомісткий, методика використання манекенів досить проста.

Професіограма

Особливе значення має ергономічний аналіз трудової діяльності, у ході якого складається її характеристика — професіограма. Використовуються два методи одержання вихідної інформації, необхідної для складання професіограми:

описове професіографування, що включає:

•    аналіз технічної й експлуатаційної документації;

•    ергономічне й інженерно-психологічне обстеження обладнання, порівняння результатів обстеження з нормативними документами з ергономіки;

•    спостереження за ходом робочого процесу й поводженням людини;

•    бесіду з працюючою людиною;

•    самозвіт людини в процесі діяльності;

•    анкетування й експертну оцінку;

•    хронометраж складових робочого процесу, що чітко визначаються;

•    кількісну оцінку ефективності діяльності;

інструментальне професіографування, що включає:

•    вимірювання показників факторів середовища (мікроклімат приміщення: температура, вологість, забруднення повітря й т. ін.);

•    реєстрацію й наступний аналіз помилок. Збирання й аналіз даних про помилкові дії людини є одним із важливих шляхів аналізу й одержання оцінки ергономічних характеристик системи «людина — техніка»;

•    об'єктивну реєстрацію енергетичних витрат і функціонального стану організму працюючої людини. Із цією метою використовується комплекс медико-біологічних показників: частота пульсу, кров'яний тиск, частота дихання тощо;

•    об'єктивну реєстрацію й вимірювання складових робочого процесу, що за звичайних умов важко розрізнити (напрямок і перемикання уваги, оперування органами керування й ін.). Для реєстрації цих складових використовуються кіновідеозйомка (наприклад, фіксується напрямок погляду оператора, рухи рук тощо), магнітофонна реєстрація мовних повідомлень. Такі засоби реєстрації використовуються безпо­середньо в процесі діяльності, а параметри, що реєструються, співвідносяться із хронограмою трудового процесу;  об'єктивну реєстрацію й вимірювання показників фізіологічних систем людини, що забезпечують процеси виявлення сигналів, виділення важливих ознак, інформаційного пошуку, оперування вихідними даними для прийняття розв'язань, а також виконавчі (рухові або мовні) дії. Учитель підбиває підсумки роботи груп.

2. Ергономіка робочого місця

Ергономічність меблів — це відповідність розмірів і форми меблів анатомічно правильному положенню хребта, рук, ніг та інших систем людського організму, у результаті чого стомлюваність людини на робочому місці зводиться до мінімуму.

Сучасна робота здебільшого пов'язана з постійним сидінням перед екраном комп'ютера. У результаті тривалої сидячої роботи з'являється безліч проблем зі здоров'ям: сутулість, деформація хребта, хронічний біль у руках, хронічне розтягання сухожиль кистей рук, погіршення зору тощо.

«Мікрофон»

— Якими є ергономічні вимоги до організації робочого місця при роботі на комп'ютері?

Ось що радять фахівці з ергономіки для оптимізації робочого місця:

• ергономічними вважаються напівкруглі, а не прямокутні столи, які дозволяють сполучати різні види діяльності, наприклад: роботу з паперами й комп'ютерною роботою; простір під стільницею має становити не менше 74 см, тоді забезпечуватиметься необхідний простір для ніг; клавіатура має розташовуватися за 10-15 см від краю стола (залежно від довжини ліктя) — у такому випадку навантаження припадатиме не на кисть, а на більш «м'ясисту» частину ліктя; глибина комп'ютерного стола має бути такою, щоб повністю покласти лікті на стіл, при цьому відсунувши клавіатуру до монітора;

•               ергономічне офісне крісло регулюється за висотою, за допомогою спеціальної форми спинки поперек підтримується в правильному положенні, має підголівник, що розташовується під певним, регульованим кутом, у результаті голова займає правильне положення; крісло має механізм хитання, що забезпечує фіксацію різних кутів нахилу спинки й сидіння щодо площини підлоги, у результаті можна відкинутися в кріслі й відпочити. Крісло має регульовані за висотою підлокітники (найкращою є ергономічність крісел, у яких наявні до десяти різних регулювань сидіння, спинки й підлокітників). Використовуються ергономічні матеріали (у сидіннях офісних крісел застосовують медичний гель, підлокітники нового покоління одночасно й тверді, і м'які);

•               монітор має розташовуватися на відстані 60-70 см від очей (відстань витягнутої руки); виберіть монітор, який можна нахиляти, обертати і який має настроювання контрастності та яскравості зображення; нахиліть монітор трохи від себе (верхня частина екрана має бути трохи далі від очей, ніж нижня). Це зменшить навантаження на очі й навчить вас правильно тримати шию (застосування рідкокристалічних моніторів значно зменшує стомлюваність очей і, до того ж, істотно заощаджує робочий простір); не забувайте регулярно стирати пил з екрана монітора;

•               освітленість робочого простору має бути такою, щоб на екран не падали відбитки й відблиски; крім загального світла в кімнаті, на столі має розміщуватися спеціальна робоча лампа (при роботі з документами); освітлення над робочим столом найкраще розташовувати так, щоб воно було ліворуч і трохи зверху;

•               намагайтеся, щоб ті предмети, якими ви часто користуєтеся, були на відстані витягнутої руки. Якщо ви щось передруковуєте з аркуша, розташуйте матеріали так, щоб уникати частих рухів головою, шиєю або очима.

Більша частина цих вимог поширюється й на звичайне робоче місце учня (у школі або вдома).

Особиста ергономіка

У результаті тривалої сидячої роботи з'являється безліч про­блем зі здоров'ям: сутулість, деформація хребта, хронічний біль у руках, хронічне розтягання сухожиль кистей рук, погіршення зору, уповільнення кровообігу в ногах, «затікання рук і шиї» тощо. Лише ви особисто можете подбати про своє здоров'я. Особиста ергономіка під час роботи на комп'ютері:

Щогодини роботи на комп'ютері робіть перерву на 15 хв для відпочинку очей. Запам'ятайте два чарівних слова: відпочинок і розслаблення:

а) відпочинок: найпростіший спосіб дати очам відпочити — закрити їх і подумки уявити щось приємне. Зазвичай ми робимо це інстинктивно. Постарайтеся також частіше бли­мати очима, щоб вони не були сухими;

б) розслаблення: причина багатьох недоліків зору — мимо­вільне напруження; ось чому розслаблені очі — запорука загального заспокоєння й позитивного настрою. Крім м'язів вік, поглядом керують сховані м'язи очних яблук. Можна навчитися розслаблювати ті й інші. Під час відпо­чинку обертайте очі справа наліво, зверху вниз, по колу, подивіться у вікно, переводячи погляд із ближніх предме­тів на далекі. Після вправ бажано встати й просто походити кілька хвилин, адже одноманітна поза є стомлюючою для очей, шиї й спини.

Через кожні дві-три години роботи за столом вставайте, тро­хи пройдіться, якщо є можливість — виконайте невеликі гімнастичні вправи, потягніться, зробіть нахили тулубом назад, праворуч — ліворуч. Пам'ятайте, що кілька хвилин відпочинку не віднімають ваш час, а підвищують працездатність і подовжують активний стан. Перериваючи свою роботу короткими паузами, ви зробите набагато більше, ніж якщо працюватимете весь день, без перерв.

Один раз на годину виконайте під столом невеликі вправи для ступень ніг: підніміть ступні на носочки, опустіть на п'яти, потім напружте ноги й розслабте, і робіть так кілька разів (для кращого кровообігу в ногах).

Один раз на дві години виконайте вправи для м'язів шиї: нахиляйте голову назад, праворуч — ліворуч, робіть обертання головою в один бік, потім — в інший (для кращого кровообігу в судинах голови).

Регулярно провітрюйте приміщення за будь-якої погоди — недолік кисню призводить до кисневого голодування головного мозку й передчасної утоми.

Розташовуйте в приміщенні зелені рослини, які очищають повітря, насичують його киснем, сприяють більш комфортній обстановці.

Упродовж роботи пийте більше рідини (трав'яний чай, мінеральну воду з лимоном, чай із шипшини). Включайте у свій раціон харчування більше фруктів і овочів (різних салатів, морквяного соку, тушкованої й тертої моркви), у випадку перекусів між основними прийомами їжі віддавайте перевагу горіхам, фруктам, йогуртам.