Методи творчого мислення
1. Метод мозкової атаки
Мозковий штурм — груповий метод
творчої діяльності за відсутності будь-яких критеріїв оцінювання й напрямків
пошуку ідей. Метод є практично універсальним, тому що дозволяє розглядати майже
будь-яку проблему у сфері людської діяльності. Це можуть бути завдання з галузі
організації виробництва, сфери обслуговування, бізнесу, економіки, соціології,
карного розшуку, військових операцій тощо. Головна умова: завдання мають бути
просто й зрозуміло сформульовані.
Метод мозкового штурму (brainstorm)
створив у 30-ті рр. XX ст. Алекс Осборн. У наш час існує понад 50 модифікацій
цього методу.
Для проведення мозкової атаки
обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:
1. генератори ідей — учасники, які пропонують нові варіанти вирішення
завдання;
2. критики-аналітики — члени комісії, які обробляють запропоновані
варіанти. У ці групи слід відбирати людей, які мають певні якості.
Ведучий:
вимоги до учасника.
Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи
його хід.
Повноваження ведучого:
1. Відповідати за процедуру й регламент роботи (дотримання правил).
2. Припиняти неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната»,
«павиний хвіст» тощо.
3. Забезпечувати психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й
доброзичливості (повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).
4. Керувати процесом пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати
формулювання завдання, розширювати поле пошуку, виділяти нові напрямки й
аспекти розв’язань, задавати нові напрямки пошуку рішень для учасників).
Успіх мозкового штурму залежить від
психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль ведучого в
мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і вдихнути
свіжі сили в процес.
Генератор
ідей: вимоги до учасника.
Завдання генератора ідей:
безупинно висувати ідеї щодо поставленої проблеми або завдання.
Вимоги до генераторів:
Висування великої кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на
нових принципах, перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих
несподіваних аналогій.
Використання ідей, висунутих раніше іншим генератором.
Генераторові ідей має бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду,
а також оптимізм.
Неприпустимо включати в групу генераторів природжених скептиків і
критиканів.
Генератори ідей повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити
від нав’язливих ідей.
Типовий генератор активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми,
завдання, у присутності третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»).
Тіньовий генератор активно висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має
позитивну установку на творчість, але в нього немає досвіду, низький рівень
вимог. Бажано мати в групі генераторів дівчат і юнаків.
Аналітик:
вимоги до учасника.
Завдання критика-аналітика: виявлення раціонального зерна в кожній
запропонованій до аналізу ідеї.
Вимоги до аналітика:
1. Розуміння специфіки проблеми (завдання).
2. Здатність до узагальнення.
3. Йому мають бути притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та,
котра аналізується саме зараз.
4. Гарні аналітики можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після
класифікації принципів, висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в
мозковому штурмі —- новий напрямок пошуку, а не конкретне рішення.
Етапи й
правила мозкового штурму
Попередній
етап — постановка проблеми. На
початку цього етапу проблема має бути чітко сформульована. Учасникам
розповідається про завдання генераторів ідей і аналітиків. Потім кожний пише, у
якій групі він хотів би брати участь зі своїми товаришами. Відбувається відбір
учасників штурму, обрання ведучого.
Основний
етап — генерація ідей. Дуже
важливо дотримувати правил цього етапу:
Головне — кількість ідей. Не робіть ніяких
обмежень, радо приймаються як логічні, так і абсурдні ідеї.
Повна заборона на критику й кожну (у тому числі
позитивну) оцінку висловлюваних ідей, тому що оцінювання відволікає від основного
завдання і збиває творчий настрій.
Незвичайні й навіть абсурдні ідеї уважно
вислуховуються.
Комбінуйте й поліпшуйте будь-які ідеї.
Усі ідеї фіксуються (записуються на дошці, на
диктофон, іншими засобами).
Заключний етап — групування, відбір і
оцінювання ідей. Визначаються найцінніші ідеї та підбивається остаточний
підсумок мозкового штурму. На цьому етапі, на відміну від другого, оцінювання
не обмежується, а навпаки, вітається. Методи аналізу й оцінювання ідей можуть
бути дуже різними. Успішність цього етапу прямо залежить від того, наскільки
«однаково» учасники розуміють критерії відбору й оцінювання ідей.
Зоною оптимального використання мозкового
штурму є:
1. Завдання, коли ми ще не маємо глибоких знань
про об’єкт дослідження й необхідно визначити напрямки розв’язання проблеми. На
цьому етапі ми поки що не можемо застосувати логіку. Припустімо, що проблема
виникла нещодавно.
2. Завдання на проектування нової продукції, ідей
реклами тощо.
3. «Зворотні» завдання («зворотний» мозковий
штурм): як погіршити товар, процес, послугу. Вирішуються ці завдання для того,
щоб після зворотного мозкового штурму знайти «зайві ланки» і виключити з
процесів непотрібні або шкідливі процедури.
Основний
недолік методу — мала
продуктивність при значних витратах часу.
2.
Метод синектики
Синектика (із гр. — «сполучення різнорідних
елементів») — вид мозкового штурму при допущенні обговорення й відсівання ідей
на стадії їх висування й визначення прийомів генерування ідей.
Синектика (Synectics) — методика психологічної
активізації творчості, запропонована Вільямом Дж. Гордоном у 50-ті рр. XX ст.
Дж.
При організації пошуку нових рішень методом
синектики дотримують тих самих правил, що й при використанні методу мозкового
штурму. При цьому варто враховувати, що відмінність методу синектики полягає в
тому, що на стадії висування ідей заохочуються їх критика й відсівання тих
ідей, які не відповідають поставленому завданню.
У процесі генерування використовується прийом
аналогій.
Види
аналогій.
Пряма
аналогія
При прямій аналогії розглянутий об’єкт
порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом у природі або техніці.
Наприклад, для вдосконалення процесу фарбування меблів застосування прямої
аналогії полягає в тому, щоб розглянути, як забарвлені мінерали, квіти, птахи
тощо або як фарбують папір, кіноплівки та ін.
Символічна
аналогія
Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі
сформулювати фразу, яка буквально двома словами відображає суть явища.
Наприклад, при розв’язанні завдання, пов’язаного з мармуром, знайдено словосполучення
«райдужна сталість», тому що відшліфований мармур (крім білого) — весь у
яскравих візерунках, що нагадують веселку, але всі ці візерунки постійні.
Фантастична
аналогія
При фантастичній аналогії необхідно уявити
фантастичні засоби або персонажів, які виконують те, що потрібно за умовами
завдання. Наприклад, хотілося б, щоб дорога існувала там, де її торкаються
колеса автомобіля.
Особиста
аналогія
Особиста аналогія (емпатія) дозволяє уявити себе
тим предметом або частиною предмета, про який ідеться в завданні. У прикладі з
фарбуванням меблів можна уявити себе білою вороною, що хоче пофарбуватись. Або,
якщо вдосконалюється зубчаста передача, то уявити себе шестірнею, що
обертається навколо своєї осі, підставляючи боки сусідній шестірні. Слід у
буквальному значенні входити «в образ» цієї шестірні, щоб на собі відчути все,
що дістається їй, і яких вона зазнає незручностей або перевантаження. Що дає
таке перевтілення? Воно значно зменшує інерцію мислення й дозволяє розглянути
завдання з нової точки зору.
3.
Метод контрольних запитань
Суть методу контрольних запитань полягає у використанні при пошуку
розв’язань творчих завдань списку спеціально підготовлених запитань. Цей метод
можна застосовувати в комбінації з методом мозкового штурму для генерування
ідей, формулювання відповідей. У практиці набули поширення універсальні
опитувальники, складені Л.Осборном, Д.Пірсоном, Д.Пойя та ін. Їх досить багато,
але по своїй суті вони є своєрідними шпаргалками для винахідників.
Дякую!!!
ВідповістиВидалити